Шлях України до Європейського співтовариства – примха чи вимога сучасності 

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: «відкритий  мікрофон».

                         ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1.       Вступна частина. Актуальність та мотивація теми.

Україна цілком географічно перебуває в Європі. Так, можна говорити, що історично й культурно вона відрізняється від багатьох країн континенту, однак таких відмінностей у неї не більше, ніж у інших країн Європи, право яких на вступ у ЄС офіційно визнано.

Реально ж ідея європейського вибору України розпадається на 2 складові. Перша: Європа - це високі стандарти життя, демократії й стабільності. Проти такої ідеї не заперечують більшість громадян України й висловлюється за членство в ЄС.

Друга складова: зводиться до того, що членство в ЄС унеможливить  яку-небудь широку інтеграцію, у тому числі - економічну України з Росією.

Загалом, подальший рух ЄС на схід має позитивне стратегічне значення для майбутнього Європи, об'єктивно відкриваючи нові, більше широкі можливості співробітництва між Україною і Євросоюзом. Але їхня реалізація аж ніяк не гарантована. Більше того, у короткостроковій перспективі виникнуть і негативні наслідки, які можуть ускладнити формування єдиного європейського економічного й політичного простору.

Тому в інтересах й ЄС, і, насамперед, України спільними зусиллями спробуємо знайти відповіді на актуальні питання сьогодення: Які проблеми можуть з'явитися в нашої держави у зв'язку з вступом до ЄС? Якими повинні бути механізми компенсації можливих втрат в окремих сферах співробітництва?

2.       Основна частина. «Відкритий мікрофон».

Перелік питань для обговорення у «відкритого мікрофону»:

Ø       Вступ України до ЄС – «ЗА» і «ПРОТИ».

Ø       Рівень готовності нашої держави та уряду, зокрема, до залучення у міжнародний інтеграційний простір Європи.

Ø       Психологічна готовність українців до вступу у ЄС.

3.       Заключна частина. Підбиття підсумків, обгрунтування висновків.

Ясно, що в найближчому майбутньому Україна не зможе самотужки  кардинально скоротити безробіття й значно підвищити життєвий рівень населення. Сучасний світ – це світ, де головний ресурс і головна конкурентна перевага - "людський капітал". Національний суверенітет залежить від нашої здатності забезпечувати демографічну достатність національного розвитку. З метою вступу до ЄС, необхідно приділити увагу великий кількості аспектів, зокрема: якість і комфорт життя, рівень охорони здоров'я й освіти, включаючи професійну, розвиток ринку праці, виховання молоді, забезпечення міжнаціональної згоди і єдності української нації.

Ми - українці - усвідомлюємо факт значного економічного відставання, що стримує українську євроінтеграцію: більша частина учасників всеобучу вважають реальним вихід нашої держави на економічний рівень провідних країн ЄС лише через 20 років. Однак, незважаючи на це, більшість з нас переконані в необхідності вступу України в ЄС протягом  найближчих 5-10 років.

В той же час, відношення населення країн ЄС до розширення Союзу також неоднозначно й далеко від одностайної підтримки цього процесу. 43% населення країн ЄС згідно з тим, що Союз повинен розширюватися за рахунок нових країн-членів; у той же час, 35% опитаних не підтримують процес розширення. Цікаво, що більшість прихильників розширення ЄС живуть переважно в країнах з відносно низьким рівнем економічного розвитку (Греція, Ірландія, Іспанія, Португалія). Зате в країнах - лідерах ЄС (Великобританія, Німеччина, Франція), що помітно впливають на визначення стратегії ЄС, частка прихильників розширення лише деяким перевищує третина.

Вступ до ЄС, на нашу думку, може привести до загострення конкуренції між українськими виробниками й підприємствами нових членів ЄС на єдиному ринку Євросоюзу. Це торкнеться переважно підприємств сектора чорної металургії. Однак цей вплив може бути обмеженим - у зв'язку із прийняттям новими членами ЄС європейських соціальних стандартів і норм захисту навколишнього середовища.

Україна може навіть підсилити свої конкурентні переваги в секторах, особливо чутливих до конкуренції по цінових параметрах товарів, - адже в нових країнах - членах Євросоюзу підвищиться вартість виробництва. Це створює стимули до перенесення окремих більше простих виробництв на територію України. Але, навряд, чи подібний розвиток можна віднести до сприятливого з погляду  довгострокової стратегії України.

Рух ЄС на схід супроводжується введенням візового режиму сусідніми країнами-кандидатами, зміцненням прикордонного контролю, посиленням боротьби з нелегальною міграцією, що зачіпає інтереси мільйонів наших співвітчизників.

Набуває актуальності в цьому плані проблема регулювання трудової міграції й забезпечення соціального захисту громадян України. Адже введення в країнах-кандидатах європейського порядку регулювання цієї сфери приведе до обмеження можливостей працевлаштування громадян України.

Варто підсумувати, для одержання позитивних результатів і мінімізації негативних наслідків, пов'язаних із співробітництвом ЄС, варто вживати політико-економічні заходи. Подальше відношення громодян буде визначатися не геополітичними перевагами безпосереднього сусідства з ЄС, а конкретними результатами співробітництва з Євросоюзом.